- неохоче
- [неиохо/чеи]
присл.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
неохоче — присл. Без бажання, мляво, повільно; нехотя … Український тлумачний словник
неохоче — присл. (без бажання), знехотя, нехіть, віднехотя, віднехочу, знехочу … Словник синонімів української мови
неохоче — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
мамляти — неохоче їсти (але мамлеш тим писком, та юш бис давно доів) … Лемківський Словничок
замкнений — (який неохоче спілкується з іншими), замкнутий, нетовариський, малотовариський, відлюдкуватий, мовчазний; потайний (який неохоче ділиться своїми думками, настроєм тощо) … Словник синонімів української мови
НЕОХОЧИЙ — НЕОХОЧИЙ, неохочая, неохочее; неохоч, неохоча, неохоче (прост.). Не желающий что нибудь делать, не обнаруживающий охоты к чему нибудь. «Неохоча кобыла до хомута.» погов. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
бава — и, ж., зах. Гостинна газдиня, що неохоче відпускає гостей … Український тлумачний словник
безмовний — а, е. Який нічого не говорить, мовчить. || Який неохоче розмовляє, мовчазний. || Який не має здатності говорити; безсловесний. || перен. Який не наважується подати голос, висловити свою думку; боязкий, покірний. || Який виявляється без слів, не… … Український тлумачний словник
виціджувати — ую, уєш, недок., ви/цідити, джу, диш, док., перех. 1) Цідячи, повільно випускати, виливати звідки небудь (про рідину). 2) розм. Поволі випивати (про напої). 3) перен., розм. Говорити повільно, мало, крізь зуби, неохоче … Український тлумачний словник
жаліти — і/ю, і/єш, недок. 1) перех. і без додатка. Відчувати жалість, співчуття до кого небудь. 2) неперех. Нарікати на що небудь, уболівати за чимось, за щось; шкодувати, жалкувати. •• Жалі/ти на се/бе бути незадоволеним собою, нарікати на себе. 3)… … Український тлумачний словник